Консервативне лікування поліпів безперспективне. Будь-який поліп повинен бути вилучений хірургічно і досліджений під мікроскопом. Своєчасне видалення маленьких, майже завжди безсимптомних поліпів товстої кишки – основна міра профілактики раку товстої кишки.
Хірургічне лікування поліпів товстої кишки здійснюється за допомогою ендоскопічного обладнання. Ендоскопом, забезпеченим петльовим електродом, захоплюють, перетискають і зрізають ніжку поліпа. Для припікання поліпів і ділянок кишки застосовують електрокоагуляцію. Великі поліпи видаляють по частинах.
Віддалений поліп (або поліпи) відправляють на гістологічне дослідження, яке дозволяє визначити, чи є злоякісна трансформація в поліпі чи ні.
Ендоскопічний метод видалення поліпів добре переноситься, безболісний, його застосовують без загального наркозу, травмування кишечника при цьому мінімальні.
Після видалення поліпів, множинних поліпів (5 і більше) і ворсинчастих аденом будь-якого розміру необхідна контрольна ендоскопія через рік. Якщо нових поліпів не виявлено, колоноскопію повторюють кожні три роки.
Протягом перших двох років є ймовірність повторного виникнення поліпів на тому ж самому місці – це трапляється у 13% хворих. У 7% поліпи можуть з’явитися в інших відділах товстої кишки.

При цьому виді оперативного втручання видаляється фрагмент кишкової стінки включно з слизовою мембраною. Частіше застосовується при невеликих новоутвореннях. Основним показом для такої процедури є ранній рак шлунково-кишкового тракту (шлунку, товстої кишки) та доброякісні новоутворення (поліпи, аденоми тощо).
Операція зазвичай триває 1,5 – 2 години, а післяопераційний період (час, коли пацієнт повинен знаходитися в стаціонарі) складає від 1 до 3 днів. Отже, період перебування у стаціонарі скорочується більш, ніж вдвічі на противагу відкритій хірургії.

Ендоскопічна диссекція у підслизовому шарі – операція по видаленню великої зони ураженої слизової оболонки з новоутворенням та частини підслизового слою з власною м’язевою пластинкою слизової, за допомогою спеціальної ендоскопічної техніки. На сьогодні ця методика є найбільш успішно застосовуваною методикою лікування навіть поширених пухлин шлунково-кишкового тракту в т.ч. плоских пухлин (LST). Ця методика дозволяє повністю видалити пухлину та прилеглі до неї тканини через ендоскоп, уникаючи великого оперативного втручання (відкритої операції).
Перед виконанням ендоскопічної диссекції, з метою остаточного підтвердження діагнозу та локалізації пухлини виконують процедуру езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС) чи колоноскопії, комбінуючи її з ендоскопічним ультразвуковим дослідженням з метою оцінки глибини інвазії новоутворення, після чого зона резекції/диссекції помічається за допомогою термокоагуляції.
Під час диссекції уражена зона з пухлиною за допомогою гідропрепарування піднімається над підслизовою основою за допомогою ендоскопічної ін’єкції, після чого пухлина видаляється одним блоком. Видалений матеріал відправляється на патоморфологічне дослідження для визначення характеру новоутворення, від чого залежить подальша тактика лікування пацієнта.
Основною перевагою ендоскопічних диссекцій є можливість видалення новоутворень товстої кишки єдиним блоком незалежно від їх розмірів.